Сова (конфронтація). Сови дуже високо цінують власні цілі та стосунки. Вони розглядають конфлікти як проблему, яку треба розв’язувати, і шукають таке рішення, яке б задовольнило яки їхні рекомендації щодо покращення психологічного клімату в колективі власні цілі, так і цілі супротивної сторони в конфлікті.
Будь-яка людина вже в силу своєї присутності в соціальній групі, а тим більше беручи участь у спільній праці, впливає на багато сфер життя колективу, в тому числі на соціально-психологічний клімат. Люди позитивно або негативно впливають на самопочуття оточуючих в залежності від їх соціально-психологічних й індивідуально-психологічних властивостей. Негативно впливають на клімат люди непослідовні, егоїстичні, безтактні і т. На самопочуття людей і через нього на загальний клімат колективу впливають і особливості психічних процесів (інтелектуальних, емоційних, вольових), а також темпераменту і характеру членів колективу.
Саме вони здатні накопичувати емоційний дискомфорт без «скидання» негативних переживань у зовнішнє середовище. Також існує взаємозв’язок між вигоранням і тривожністю, емоційною чутливістю, темпераментом. Результати діагностичної роботи за методикою «Шкала оцінки психологічного клімату в педагогічному колективі». Один із перших дослідників цього феномену В. Шепель трактує психологічний клімат як емоційне забарвлення психологічних зв’язків членів колективу, що виникає на основі їх симпатії, збігу характерів, інтересів, схильностей.
Соціально-психологічний клімат — це важливий аспект, що визначає атмосферу на робочому місці, відносини між співробітниками та загальну продуктивність компанії. Цей термін охоплює емоційне та психологічне середовище, в якому функціонує команда. Він є ключовим фактором, що впливає на задоволеність роботою, мотивацію та ефективність праці. Комфортного, здорового соціально-психологічного клімату в колективі. Структурований (формальний) соціально-психологічного клімат.
У самого підніжжя розташувалася станція «Піщана розсип». На відстані одного переходу – «М’яка глина». Приблизно на середині шляху до колективу – щабель «Мерехтливий маяк». Далі дорога крутіше, і веде вона до «Рожевого вітрила». Ще один ривок, правда найскладніший, і вершина – «Палаючий смолоскип». Щоб було зрозуміло, що означають ці ступені, дамо кожній з них більш детальну характеристику.
Група помітно вирізняється серед інших груп своєю індивідуальністю. Проте їй буває важко до кінця зібрати свою волю, знайти в усьому спільну мову, проявити наполегливість у подоланні труднощів, не завжди вистачає сил підкоритися колективним вимогам у деяких членів групи. Недостатньо проявляється ініціатива, не настільки часто вносяться пропозиції щодо поліпшення справ не тільки у своєму класі, але і в цілому в школі. Ми бачимо прояв активності сплесками, та й то не у всіх.
До “кліматичних збурень” відносять природні коливання емоційного стану в колективі, періодично виникаючі підйоми і спади настрою у більшості його членів, що можуть відбуватися як протягом одного дня, так і протягом більш тривалого періоду. Вони пов’язані зі зміною умов взаємодії всередині групи або зміною навколишнього середовища. Термін “кліматичні збурення” несе в собі як негативне, так і позитивне забарвлення, оскільки ці збурення можуть заважати, а можуть і сприяти життєдіяльності колективу. Виконуючи вправи тренінгу, педагоги вчилися розуміти один одного. Вдалося згуртуванти колектив під час спільного вирішення питань, підвищити комунікативні навички педагогів та настрій на успіх, щастя і добро.
Соціально-психологічний клімат – це не статичне, а досить динамічне утворення. На різних етапах розвитку трудового колективу спостерігається динаміка модальності, емоційності відносин. На першому етапі становлення колективу емоційний фактор відіграє головну роль (йде інтенсивний процес психологічної орієнтації, встановлення зв’язків і позитивних взаємин). Саме на цьому етапі відбувається формування спільних поглядів, ціннісних орієнтирів, норм і символів. Іншою стороною, що характеризує динаміку соціально-психологічного клімату колективу, є так звані “кліматичні збурення”.
Дружба, товариська взаємодопомога потребують постійного горіння, а не поодиноких, нехай навіть частих спалахів. У групі є на кого спертися. Авторитетні «доглядачі» маяка, ті, хто не дає згаснути вогню, – організатори, актив.
Шнайдеру, люди з високим комунікативним контролем постійно стежать за собою, добре інформовані, де і як себе вести. Керують своїми емоційними проявами. Разом з тим вони відчувають значні труднощі в спонтанності самовираження, не люблять непрогнозованих ситуацій. Ця методика призначена для того, щоб оцінити здатність людини бути лідером. У даній методиці випробуваний відповідає на 50 запитань, і по його відповідям на ці питання робиться висновок про те, чи володіє він персональними психологічними якостями, необхідними лідеру. Палаючий факел – це живе полум’я, горючим матеріалом якого є тісна дружба, єдина воля, відмінне взаєморозуміння, ділове співробітництво, відповідальність кожного не тільки за себе, а й за весь колектив.